"Щасливе, усміхнене обличчя дитини в садочку - найвища оцінка вихователя"
середа, 31 травня 2023 р.
вівторок, 30 травня 2023 р.
понеділок, 29 травня 2023 р.
пʼятниця, 26 травня 2023 р.
четвер, 25 травня 2023 р.
середа, 24 травня 2023 р.
вівторок, 23 травня 2023 р.
понеділок, 22 травня 2023 р.
пʼятниця, 19 травня 2023 р.
четвер, 18 травня 2023 р.
середа, 17 травня 2023 р.
вівторок, 16 травня 2023 р.
Корисна інформація для батьків
«Як допомогти дитині заснути..»
Поради психолога !
Ми живемо вже п’ятий місяць в умовах воєнного стану, щоденних повітряних тривог і хронічного стресу. І це не може не відображатися на нашому психологічному та фізичному здоров’ї. Так, багато малюків зараз бояться засинати, тривожаться під час укладання, скаржаться на безсоння чи нічні жахіття.
Як допомогти дитині у цій ситуації — у сьогоднішній статті наводимо поради дитячого і сімейного психолога Світлани Ройз.
Як допомогти дитині заснути?
1. Дотримуватися правил гігієни сну: не дивитися мультфільми в ліжку, за годину до сну не грати в комп’ютерні ігри. Допоможіть дітям у вечірні години переходити в «тихий» і більш повільний режим, який налаштовує на сон.
Нагадуйте їм робити у кімнаті повну темряву, провітрювати її перед сном, відкладати за годину до вкладання у ліжко ґаджети.
2. Створювати ритуали перед сном. Наприклад:
- вмивання;
- переодягання (хоча б маленьку деталь одягу, наприклад, нічні шкарпетки);
- обіймання:
- казки;
- колискові;
- масаж.
«Зараз дітям потрібно більше часу та більше нашої допомоги, щоб відчути хоч відносну безпеку, у якій можна дозволити собі заснути. Ритуали створюють простір передбачуваності — безпеки», — зазначає психолог. За словами Світлани, саме звички-ритуали дають сигнал нашій парасимпатичній системі: «Вмикайся, все спокійно, можна розслаблятися».
3. Вигадувати і детально описувати чи створити із подушок та пледів «Безпечне захищене місце»
Дітям, які бояться темряви, можна запропонувати ігри з ліхтариками, тіньовий театр.
- Можна також запитати дитину: «Хто буде Хранителем твого сну чи добрих снів?». Психолог пропонує зробити в якості хранителя фігурку ангела з картону (картонної коробки з «Нової пошти» тощо).
4. Фіксувати ресурс. Перед сном Світлана Ройз пропонує питати в дитини: «Що б ти хотіла/хотів із собою взяти із цього дня в новий день?»
5. Якщо протягом дня відбувалося щось складне — психолог пропонує попросити дитину покласти руки на чоло і потилицю (це кінезіологічна вправа) і запитати у неї, що вона хоче залишити в минулому дні (можливо, відпустити з гелієвою кулькою в повітря або скласти в сейф на зберігання).
6. Забезпечити тактильний контакт. Він особливо важливий в умовах стресу та невизначеності.
- «Будуть доречні будь-які масажі, поцілунки, обійми, наші теплі доторки. Можливо, дитина прислухається до нашого серцебиття. Саме зараз важлива наша рука, чи іграшка, контакт з якою можна відчувати», — пояснює психолог.
Світлана також ділиться з батьками можливими реакціями на скарги, страхи дитини:
Коли дитина говорить:
1) «Я боюся, що щось погане може статися»
Спробуйте разом уявити, що над нами усіма є купол, який нас захищає. Можна молитися, співати разом, бажати всім-всім дітям та дорослим спокою та безпеки, просити наш Рід допомогти нам і захищати.
- «Донька мене кожної ночі питає: „А тривога буде?“. Я їй відповідаю: „Напевно, так“. „А що ми будемо робити, якщо буде сигнал сирени?“ — і вона сама розповідає послідовність дій. Це дає їй відчуття контролю», — ділиться особистим досвідом психолог.
2) «Я ніяк не можу заснути...»
Скажіть дитині: «А ти зараз „внутрішнім зором“ подивись у середину на своє тіло. У моєму тілі є місця, де я відчуваю згустки напруги, важкості. Я їх бачу, вони, як крижинки. Коли я зараз дивлюся на крижинку у мене в потилиці, мій погляд, як сонечко, її розчиняє. Вона тане від мого погляду. А у тебе де крижинки? У ніжках є? Ні? А де?». Торкаємося тих частин тіла, на які вказує дитина.
3) «Я боюся, що не засну..»
Запропонуйте дитині таку гру: «Уяви, що будь-яка думка — це пір’їнка чи метелик. Як тільки-но вона з’явиться, уяви, що відпускаєш її у небо. З’являється нова, ти і її відпускаєш у небо. Дивись, як вона летить — високо-високо».
4) «Коли я лежу, у мене в голівці крутиться те, що я хотіла зробити, але не зробила»
Скажіть дитині: «Уяви, що ти усі думки і справи, як іграшки перед сном, розкладаєш по поличках: кожну справу і кожен спогад — на свою поличку».
5) «А у мене, коли я лежу, у животику щось дрижить і заважає спати»
Запропонуйте дитині таку гру: «Поклади ручку на животик. Відчуй, яка рука тепла і важка. Від неї по животу розтікається тепло. Може, твоя ручка, як кошеня, яке лежить і муркоче. Ти повільно-повільно дихаєш, і кошеня-ручка повільно піднімається та опускається від твого дихання. Або:
- «А ти поклади ручку на животик і потряси нею так само, як і животик. Що зараз відбувається?» або:
- «А ти поклади ручку на животик долонькою вгору й уяви, що те, що в ньому дрижить, з’являється на долоні. Що це? Чого воно хоче? Може, якщо воно цього хоче, накрий його долонькою і вклади спати? А може, його відпустити на місяць і до зірок?».
6) «Я думаю про те, що ніяк не можу заснути. І від цього не можу заснути»
Скажіть дитині: «Коли думки ходять по колу — змотуй їх у клубок. Уяви, що ти намотуєш м’якеньку ниточку в клубок — виток за витком».
7) «Я не можу заснути... Я чогось тривожуся, а чого саме — не знаю»
Запропонуйте дитині таку гру: «Уяви себе у найбільш чарівному місці. Найбезпечнішому для тебе. Там буде травичка? А сніг? А веселка? А люди? А що там буде? Там обов’язково буде перебувати Хранитель Сну. Йому можна передати, як хмаринку, усі твої тривоги. Прямо зі свого тіла випусти їх і віддай Хранителю. І попроси про найдобріший сон. Хранитель Сну може тебе надихнути на найдобріший сон».
8) «Я не можу заснути, тому що хочу, щоб швидше настав ранок»
Скажіть дитині: «Уяви, що твоя думка зараз човником пливе у «завтра» по річці. Човник з кожною секундою по м’якеньких-прем’якеньких хвилях відпливає далі і далі. Або:
- «Уяви, що твої думки і дихання — повільні і ліниві. Зовсім, як лінивці. Тепер ми заморожуємо час, і він рухається, тече, але стає все повільнішим і повільнішим. І думки, і дихання... пові-і-і-і-ільніші».
9) «Я ніяк не можу заснути. Мені заважають усі звуки»
Запропонуйте дитині дослухатися до звуку сну (потрібно якомога низьким, протяжним звуком кілька разів на одній ноті проспівати: «У-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у»).
Сподіваємося, що ці поради Світлани Ройз стануть вам у нагоді. Безпечних і щасливих снів вашим діткам.
понеділок, 15 травня 2023 р.
Корисна інформація для батьків
Батьківські збори на тему:
«Сенсорне виховання за методикою Марії Монтессорі» (майстер клас)
Формування сенсорно-пізнавальної компетенції здійснюється в процесі сенсорного виховання. Сенсорне виховання, направлене на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, служить основу пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід. Саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, що забезпечують повноцінні й різнобічні уявлення про довкілля.
На сучасному етапі реформування системи освіти в Україні широкого розповсюдження набуває система виховання італійського педагога М. Монтессорі. Свої погляди щодо сенсорного виховання М. Монтессорі виклала у праці «Метод Монтессорі» (1909). Ця книга стала відомою на теренах України під назвою «Будинок дитини. Метод наукової педагогіки». «Сенсорика» – один із напрямків виховання,що увійшов до книги, розроблений М. Монтессорі з урахуванням природної потреби дитини у пізнанні.
М. Монтессорі вважала, що знання не підкріплені чуттєвим досвідом, мають не стійкий характер та незрозумілий для дитини зміст. Саме тому, за методом М. Монтессорі сенсорний досвід дитина накопичує працюючи зі спеціально створеним дидактичним матеріалом. Дидактичний матеріал, розроблений М. Монтессорі, зорієнтований на розвиток певних сфер відчуттів, вироблення уміння слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу тощо. Такий матеріал сприяє зосередженню уваги на деякій ізольованій властивості предмета. Для прикладу – в об’ємі – циліндри, куби і призми, в довжині – поділені на дециметри палиці, в шумах – циліндричні коробочки з різним умістом. Дидактичний матеріал не просто сприяє розвитку органів чуття дитини, а й спрямовує її до певних розумових дій, допомагає розрізняти, впорядковувати враження; дає можливість дитині самостійно набувати знання про якості предметів і відкривати свій внутрішній світ .
У чому полягає цінність дидактичного матеріалу?
Він дає поштовх до самовиховання. Отримавши будь-який з дидактичних предметів, в порядку певної поступовості, дитина зацікавлюється грою, відштовхуючи всіх, хто бажає їй допомогти, і прагне залишитися вічна-віч зі своїм завданням. Якщо вона припустилася помилки, то матеріал цей такий, що дитина сама зразу помічає і виправляє помилку. Таким чином, дидактичний матеріал «контролює» кожну помилку. Саме в цих помилках полягає величезне виховне значення. Вони примушують дитину зосереджувати увагу на різниці розмірів і порівнювати, а в цьому порівнянні полягає психосенсорна вправа.
Уся суть вправ — у самовиправленні, самонавчанні. Якщо ж дитина виконує якусь справу безпомилково і швидко, то вона її переросла, і цей матеріал для неї некорисний.
Під час використання дидактичного матеріалу вихователь не повинен втручатися; він мало викладає і багато спостерігає. Він лише демонструє предмети, що, по-перше, приваблюють увагу дитини, а по-друге, містять раціональну поступовість стимулів.
Спочатку увага дитини зосереджується на окремих стимулах (предметах), тобто поле свідомості дитини обмежується одним предметом, і для цього в деяких випадках, наприклад, при вихованні чутливості, Монтессорі радить ізолювати інші чуття. Так, наприклад, вправи на виховання чуття слуху виконують у темряві, застосовують зав’язування очей дітям, тихий голос, шепіт.
Повторні вправи у вихованні чуттів, при самоконтролі та самовиправленні з боку дитини, на думку Монтессорі, ведуть її від відчуттів до ідей, від конкретного до абстрактного та до асоціювання ідей, інакше кажучи, до розумового виховання.
Через те, що виховання чуттів, за Монтессорі, полягає у повторенні вправ заради самих вправ, то ці вправи є розумовою гімнастикою, і ця гімнастика сприяє формуванню інтелекту.
У дошкільній педагогіці дидактичні вправи з давніх-давен уважали основним засобом сенсорного виховання. На них майже повністю покладається завдання формування сенсорного розвитку дитини: ознайомлення з формою, розміром, кольором, простором, звуком. Дидактичні ігри — впливовий засіб формування сенсорних здібностей у дітей молодшого дошкільного віку. З розвитком системи суспільного дошкільного виховання така форма його організації активно входить у життя дітей дошкільного віку.
пʼятниця, 12 травня 2023 р.
четвер, 11 травня 2023 р.
Граючись.Навчаємось
Скоро дуже гарне свято -День матері❤️
Пропонуємо діткам намалювати подаруночок для матусь - такі красиві квіточки 🌸
середа, 10 травня 2023 р.
вівторок, 9 травня 2023 р.
понеділок, 8 травня 2023 р.
Конструювання
Тема: «Драбинка для горобчика»
Пропоную сьогодні побудувати з кубиків «Драбинку для горобчика»